Спогади випускників

Гнат Погань (1999 рік випуску)

Провідний спеціаліст ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія", м. Київ

 

На дворі 1994 рік, молода держава змінює лідера, відмовляється від атомної зброї і набирає оберти до економічної прірви. В такий складний час прийняти правильне рішення було дуже важливим і в цьому мені допомогли мої батьки. Тільки-но закінчивши школу і усвідомлюючи, що відбудова країни неминуча, пріоритет надали сучасним технологіям. На той момент, дивно як знак, у "Львівському політесі" відкривається зовсім нова кафедра "Лазерні та оптоелектронні прилади", тоді мені стало зрозуміло, що мій вибір зроблено ще у шкільні часи, коли вперше заворожено дивився на червоний промінь лазера. Далі почалося навчання.

Нова кафедра стала таким емоційним двигуном, наповнена ентузіазмом і бажанням щось залишити в наших головах і надати міцний фундамент для знань, власне для знань, а не для зазубреної інформації. Численні захоплюючі лабораторні та практичні роботи на великих підприємствах, які тоді ще залишались підприємствами. Виготовлення газових лазерів, напилення багатошарових дзеркал, вирощування кристалів, напилення матеріалів короткими лазерними імпульсами, запис товстошарових голограм, експерименти з оптичними волокнами, розпізнавання образів, обробка оптичних сигналів та багато іншого. Вичерпна інформація і здорова дискусія – ось формула лекцій нашої кафедри, а показник їх якості – майже сто відсотків відвідування занять нашою групою.

Ще хочеться згадати ось про що… Коли з'ясувалось, що мені треба їхати на навчання до Львова, мої друзі застерігали мене щодо російської мови: у Львові, почувши російську, у темному провулку можуть і по голові дати. Українську мову не знав зовсім, навіть не розумів, що від мене хочуть. Але все обійшлося - Львів прийняв мене з відкритими обіймами, шкода, що зараз довелося зі Львова поїхати. Але на початку навчання були лекції українською мовою, і моїм друзям довелося щось мені постійно пояснювати і перекладати. Конспекти доводилось писати змішаними мовами, ніхто ніколи не хотів їх у мене брати списувати (що інколи було плюсом!), бо прочитати мною написане інколи і у мене самого не виходило. Хочу сказати, що за весь час навчання і проживання у Львові ніхто і ніколи мені не дорікнув за мою російську або погану українську мову. А повірте, там було за що дорікати…

На початку моєї роботи дуже згодилися знання роботи газових лазерів та їх налаштування. Як зібрати оптимальну оптичну схему і не втратити потужність лазерного випромінювання на "початку схеми". Це все суттєво впливало на час запису голограм, а час, як відомо – це гроші. Пам'ятаю, як на лабораторній роботі з голографії у напівпідвальному приміщенні третього корпусу ми з нашим викладачем Галиною Андріївною Петровською намагались записати голограму. Повітря у приміщенні шалено рухалось від присутності нетерплячих студентів, обладнання лабораторії ледве "дихало", а лазер для запису, здається, був старшим за нас. І здавалося, що скло з желатиною вже містить голограму, а все, що відбувається навколо, не більше ніж мішура і намагання продемонструвати процес запису. Голограма у таких умовах не мала б записатись і крапка! Яким же було чудо, коли зображення таки поступово з'явилося під час проявлення! Це захоплююче відчуття відчули, здається, всі присутні. Не пригадую, який об'єкт ми тоді записували, але це вже було не важливо, він був у нас на склі, об'ємний об'єкт на плоскому склі! Лабораторія тоді наповнилась звуками, що зазвичай наповнюють кінотеатри або цирк здивованими глядачами - переважно дітьми, але це був не цирк і не діти, це були студенти у звичайному напівпідвальному приміщенні. Це відчуття чуда я досі відчуваю у моєму серці, коли мені доводиться проявляти голограми. І тепер, за стільки років, пригадую обличчя викладачки: воно світилося, але зовсім не від абсолютно вдалого експерименту, хоча, напевно, і від цього також. Насправді воно світилось від наших великих очей здивування і захоплення. Ось воно щастя, подумав тоді я, і зовсім пропустив повз вуха та очі процес відбілювання голограми, змушуючи заново викладача розповідати, але це вже було потім і в котрий раз...

Після закінчення університету, шукаючи роботу, що тривало близько року, знову, дивно як знак, у Києві почало працювати підприємство ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія", де була вакансія інженера-оптика для запису райдужних голограм. Все збігалося, мої знання про діелектричні дзеркала, юстування газових лазерів та оптичних систем, запис та проявлення голограм, все що ми робили на практичних та лабораторних заняттях. Співбесіда перетворилась на цікаву бесіду, час для мене пролетів непомітно і вже за годину у мене була нова робота! Вже більше десяти років працюю на цьому підприємстві, у сучасній лабораторії із запису голограм, маю пристойну заробітну платню і з щирою вдячністю згадую нашу кафедру та її викладачів.

ТОВ "СП "Голографія" спеціалізується на виготовленні голограм, що використовуються для захисту від підробок товарів і документів. Підробки будуть існувати завжди, тому і проблема захисту буде завжди актуальною. Питання у тому, хто зробить кращий захисний елемент − ми чи наші конкуренти (нечисті на руку виробники). Удосконалення виробництва є невід'ємною частиною нашої роботи. Кожен рік наш відділ відвідує декілька міжнародних конференцій по цій тематиці. Завдяки новій технології деметалізації, вона дозволяє залишити метал тільки на ділянках з дифракційною структурою з великою роздільною здатністю.

Голограми нашого виробництва не може підробити жодне підприємство світу. Ми до цього ішли два роки, але пройде не так багато часу, і ця ситуація зміниться. Тому ми вже готуємо новий продукт − Біпрінт (симбіоз поліграфії і голографії, поліграфічне зображення буде абсолютно точним продовженням голограми), її залишилось поставити на виробництво. Практика показує, що на це треба ще два роки. Ще на нашому озброєнні є технологія Біграму – комбінуючи декілька типів запису голограм (дот-матрікс, електронно-променеву літографію, класичну оптичну голографію) можна отримати різноманітні кінетичні ефекти на інших планах голограми окрім площини голограми. Усі ці винаходи мають одну мету – просто ідентифікуватись, упізнаватись кінцевим користувачем, і тоді підробкам буде складно імітувати оригінал − тоді ми на висоті! Як бачимо, навчатись і шукати винаходи дуже необхідно та актуально.

  

− Усе знати неможливо, але уміти знайти шлях до вирішення будь-якої задачі − це більше за всяку зазубрену інформацію – улюблена фраза наших викладачів...